Люди раптом схаменулися і вирішили продовжити життя планети якомога довше. Тому стали з'являтися «органічні будинки». Перша така архітектурна споруда була створена у 1985 році завдяки відомому мексиканському архітектору Хав'єру Сеносіаіну (Javier Senosiain). Будинок засіяний зеленню та квітами, зроблений досить незвично та оригінально, є ідеальним прикладом «органічної архітектури», яка не тільки прекрасно вписується в навколишнє середовище, але й робить на неї мінімальний вплив.
Зелена дюна майже повністю зливається з місцевістю, роблячи її практично невидимою для перехожих.
«Погуляти в саду — значить пройтися по самому даху будинку, навіть не усвідомлюючи цього», - каже Сеносіаін. Мексиканський архітектор відомий своєю органічною архітектурою — на сьогодні він вже створив будинки у формі змії, акули та квітки, і це лише деякі з них.
«Мета полягала в тому, щоб створити обстановку, схожу на материнську обитель, — написав архітектор на своєму сайті, - Від нір тварин або пралюдей, які використовували печери без зміни середовища проживання, до іглу та інших подібних укриттів: його форма нагадує руки матері, що обіймають свою дитину безперервно, рясно та з усіх боків».
З огляду на вплив біокліматичних умов на фізичне та психологічне благополуччя жителів, щоб домогтися поставлених перед собою цілей, Сеносіаін використовував дерева та чагарники. Вони створюють так звані зелені бар'єри, які фільтрують інтенсивне сонячне світло, зберігають внутрішню прохолоду, а також захищають будинок від пилу та шумового забруднення.
Крім того, трав'яний дах захищає житло від спеки та холоду, допомагаючи підтримувати комфортну внутрішню температуру всередині будівлі.
І хоча внутрішня частина будинку нагадує підземну печеру, з зовнішньої сторони вона чудово доповнена великим вікном.
Стіни, стелі та вбудовані меблі будинку виконані з фіброцементу, покритого мармуровою крихтою та білим цементом. У вітальні є крісло в формі руки, спроектоване мексиканським художником Педро Фрідебергом (Pedro Friedeberg) та крісло Баббл від Ееро Арніо (Eero Aarnio).
«Цей наполовину поглиблений будинок куди більш сонячний та яскравий, ніж звичайні будинки, тому що вікна тут можна було розташувати де завгодно, при цьому його купола дозволяють проникати сонячному світлу зверху. Аеродинамічна форма житла полегшує вентилювання, дозволяючи вільно циркулювати повітрю».
А це вже тунель, який з'єднує житлову кімнату зі спальними зонами.
Перша овальна порожнина/камера, де розташовані вітальня, їдальня та спальня. Звідси другий тунель веде до другої порожнини/камері, де розташовані куточки для відпочинку.
Виконаний у формі арахісової шкаралупи, будинок складається з двох просторів, з'єднаних вузьким проходом. Одна частина містить особисті зони, які використовуються в основному вночі, тоді як більш яскрава частина — соціальні зони, призначені для проведення часу протягом дня.
«Будинок, який складається з вітальні, їдальні та кухні, а також інших місць, в тому числі приміщень для сну, вбиральні та ванної, був побудований, ґрунтуючись на елементарних функціях, необхідних людині: місце для життя та спілкування з іншими».
«Це простір, в яких змінюються світло і форми адаптовані під природні ритми людей, які в них живуть, при цьому обстановка прекрасно поєднується з навколишнім середовищем, полегшуючи пересування та максимально використовуючи простір».
